Ціни тримають силою
З початку жовтня ціни на ліки в аптеках підскочили удвічі. У відповідь Кабінет Міністрів розширив список підконтрольних державі ліків з 17 до 70% і обмежив торговельні надбавки. Оптовики мають затамувати апетити до 10%, роздріб - до 25% понад ціну постачальника. Насправді націнки доходять до 100%.
Щоб навіювання подіяло, у гості до продавців таблетками зачастили цінові інспекції, податкові інспектори, співробітники антимонопольного комітету й навіть прокуратура. "У нас учора була перевірка, сьогодні директора викликали в міністерство, постійно телефонують", - поскаржився KW співробітник дистриб'юторської компанії VVS.
У роздробі робота чиновників поки не помітна: ще минулого тижня не більше третини аптек знизили ціни.
Українець на здоров'ї не заощаджує
Ціни не припиняли своє зростання протягом року, просто темпи росту не були такими великими. "За два-три місяці ціни виросли вище ніж інфляція. Реально підвищення цін на медикаменти склало 30-35%", - згадує про весняне зростання цін президент клініки "Борис" Михайло Радуцький.
Та хоч як би ціни на ліки зростали, населення на здоров'ї не заощаджує. Весь ринок торік склав майже $ 2,2 млрд. за даними дослідницької компанії RMBC. З них тільки 13%, або $ 284 млн., припадало на закупівлі лікарнями. Інші ліки йшли в роздріб. Середній українець залишив в аптеці в першому кварталі 2008 року $ 2,15, тоді як в аналогічний період минулого року - $ 1,53. Збільшення обсягів продажів у грошах пов'язане з підвищенням цін на ліки, а також зі зсувом попиту убік дорожчих медичних препаратів.
Український ринок ліків зростає у грошовому вираженні завдяки переходу вітчизняних виробників на виробництво препаратів у середньому й високому ціновому сегменті, тоді як раніше вони випускали більше ліків низького цінового сегменту.
У грошовому вираженні іноземні медпрепарати домінують на ринку - 76%, а частка українських в останні роки зменшувалася на 1-2% до 24%. 2007 року ринок ліків склав $ 2,2 млрд., а середні теми його зростання протягом 2004- 2007 років становили 21%. Таке засилля іноземних медпрепаратів на українському ринку приводить до того, що спроби уряду керувати цінами виявляються популізмом - ціни однаково зростають.
Долар підвів оптовиків
Те, що іноземних препаратів в Україні більше, ніж вітчизняних, стало причиною стрибка цін. "70% ринку фармпрепаратів - це препарати іноземного виробництва, які імпортуються до України. Постачальники (а це країни Європи та Індія) здійснюють розрахунки в доларах або євро, тому різка девальвація гривні щодо основних валют привела до стрибка цін на продукцію", - коментує генеральний директор "Фоззі Фарм" (аптеки "Будь здоровий!" та "Біла ромашка") Віра Догонова.
Цю ж причину називають і вітчизняні виробники ліків. Про себе вони говорять, що поки ціни не підвищували. "Основну частину сировини ми купуємо за кордоном, тому залежимо від валютної ситуації. Але в цей момент ціни не підвищували, тому що використовуємо наявні запаси сировини", - говорить прес-секретар компанії "Артеріум" Володимир Гайдаш. Вторить йому й продакт- менеджер "Київського вітамінного заводу" Віктор Ткачук: "Ми позапланових підвищень цін не робили. Вартість імпортних медикаментів пов'язана не тільки з ціною виробника, але й з курсом долара". Не підвищували націнки й самі аптеки. "Фоззі Фарм", як стверджує Віра Догонова, ціни на ліки не піднімали у всіх аптеках мережі: компанія спрогнозувала, що ситуація має втихомиритися протягом кількох тижнів. "Тому ми вирішили отримати небагато менші прибутки, але дати споживачеві можливість придбати ліки за звичайними цінами". Це підтверджують і даним дослідницької компанії RMBC: середня аптечна націнка знизилася і склала 22%.
Винуватцями стрибка цін усі називають дистриб'юторів. Голова Державної інспекції контролю якості лікарських засобів Геннадій Падалко оголосив список поіменно: ціни на ліки підвищували найбільші дистриб'ютори, які контролюють приблизно 60% ринку лікарських засобів, серед яких компанія "БаДМ", "Оптіма-Фарм", VVS Ltd, "Альба-Україна", "Артур-К". За словами чиновника, бізнесмени в ціну ліків закладали курс долара на рівні 7-7,5 гривень за долар. Реальний курс долара менший, і виріс він усього на 12% за десять днів жовтня. Тоді як ліки за цей же час подорожчали на 30-50%.
Обвинувачувані запевняють, що продають товар в аптеки з відстроченням платежу на місяць-другий, після чого вони купують валюту й розплачуються з виробниками. Побачивши курс 5,7 гривень за долар, компанії задумалися, яким він буде через місяць-два, і підвищили ціни. "У жовтні, коли відбувся стрибок долара, ми отримували від аптек гроші за товар проданий у серпні за низьким курсом", - говорять у компанії БаДМ уточнюючи, що отримали через коливання курсу тільки збитки.
Ведмежа послуга уряду
Клопоти чиновників про фармацевтичний ринок може обернутися для споживачів великою неприємністю. Дистриб'ютори запевняють, що в них може просто не вистачити грошей на закупівлю препаратів на осінь-зиму через коливання курсу долара й проблеми з кредитами. "Закуповувати дорогі рідкісні ліки буде невигідно для дистриб'юторів, а це відіб'ється на асортименті аптек", - додає начальник відділу контролю якості дистриб'юторської компанії "Оптіма- Фарм" Леся Гула.
Такою ж бачать ситуацію і роздрібні продавці. "З ростом цін на імпортні фармпрепарати треба чекати перерозподілу ринку убік збільшення інтересу покупців до вітчизняних ліків", - говорить Віра Догонова з "Фоззі Фарм". При цьому компанії уточнюють, що якість дорожчих імпортних препаратів вища за українські, тому що виробляються вони за сучаснішими технологіями.
Українським підприємствам-виробникам ліків теж доведеться не солодко. "Ми не можемо просто підвищувати ціни, особливо в умовах кризи, коли люди обмежені у своїх витратах. Інакше попит упаде, і люди відмовляться від нашого товару", - говорить Віктор Ткачук з "Київського вітамінного заводу". У таких умовах вітчизняні виробники програватимуть іноземним, і навіть ризикують зрештою опинитися під контролем закордонних холдингів.
КОМЕНТАР
Олександр Топачевський,
аналітик інвестиційної компанії "Сократ"
Маржа чистого прибутку великих вітчизняних оптових дистриб'юторів становить 0,03-0,07%, аптечних кіосків 15-20%. Якщо кому й "прикручувати гайки", то це аптекам. У випадку жорсткості умов функціонування оптових виробників, багато хто може покинути ринок, або продати свої активи великим гравцям.
Що ж стосується лідируючих фармацевтичних компаній, то вони готуються вийти на фондові біржі й намагаються підігріти інтерес до своїх активів.
Компанії будуть продавати свої активи радше іноземним фармацевтичним компаніям, аніж місцевим гравцям. По-перше, тому, що західні компанії мають достатній капітал для придбання вітчизняних активів. По-друге, тому, що продукція вітчизняних виробників почасти перетинається по номенклатурі, у той час як портфелі іноземних компаній перебувають в абсолютно іншому ціновому сегменті. По-третє, великі закордонні фармацевтичні компанії приваблює фармацевтичний ринок України, який швидко розвивається, і вхід на ринок шляхом поглинання великого місцевого фармацевтичного виробника є гарним стратегічним рішенням.
Автор: Доброва Мария